Ми засуджуємо російську агресію і прагнемо покласти їй край мирними методами. Ця позиція українських пацифістів незмінна з 2022 року, і попри весь тиск ми від неї не відмовимося, оскільки відчуваємо солідарність багатьох мирних рухів зі всього світу. ВІЛЬНІ ЦИВІЛЬНІ вже публікували “Українське бачення миру“; а тут ви можете прочитати історичний документ “Мирний порядок денний для України та світу” українською та англійською мовами. Ми публікуємо текст у обох мовних версіях поруч, оскільки вважаємо усі мови засобами порозуміння, а не ворожнечі, тому не протиставляємо мовні версії державною мовою та мовою міжнародного спілкування і прагнемо заохочувати вивчення читачами обох мов.
We are condemning Russian aggression and determined to end it by peaceful means. This position of Ukrainian pacifists has not changed since 2022, and despite all the pressure we will not give up, because we feel solidarity of many peace movements throughout the world. FREE CIVILIANS already published the Ukrainian Vision of Peace; and here you could read a historical document “Peace Agenda for Ukraine and the World” in Ukrainian and English. We publish the text in both language versions side by side, because we consider all languages as means of mutual understanding, not animosity, and therefore we are not going to create opposition between language versions in the state language and in the language of international communication, and we want to encourage our readers to learn both languages.
Мирний порядок денний для України та світу
Заява Українського Руху Пацифістів, затверджена рішенням зборів з нагоди Міжнародного дня миру 21 вересня 2022 року.
Цей документ англійською мовою розміщено на сайті Міжнародного бюро миру: Peace Agenda for Ukraine and the World.
Ми, українські пацифісти, вимагаємо і будемо добиватися мирного завершення війни та захисту права кожної людини на сумлінну відмову від військової служби.
Мир, а не війна, є нормою людського життя. Війна – це організоване масове вбивство. Не вбивати – наш святий обов’язок. Сьогодні, коли повсюдно втрачається моральний компас і саморуйнівна підтримка війни та військових нарощується, нам особливо важливо зберігати здоровий глузд, залишатися вірними ненасильницькому способу життя, будувати мир і підтримувати мирних людей.
Засуджуючи російську агресію проти України, Генеральна асамблея ООН закликала до негайного мирного вирішення конфлікту між Росією та Україною і наголосила на необхідності дотримання прав людини та міжнародного гуманітарного права сторонами конфлікту. Поділяємо вказані позиції.
Політика війни до абсолютної перемоги та зневаги до критики правозахисників є неприйнятною і має бути змінена. Необхідне припинення вогню, мирні переговори і серйозна робота над виправленням трагічних помилок, вчинених з обох боків конфлікту. Затягування війни має катастрофічні, смертельні наслідки, руйнує суспільне благополуччя та довкілля не тільки в Україні, але й по всьому світу. Рано чи пізно все одно доведеться сідати за стіл переговорів, якщо не за розумним рішенням, то під тиском нестерпних страждань та виснаження, яких краще було б уникнути та обрати дипломатичний шлях.
Неправильно ставати на бік будь-якої з воюючих армій, треба стояти на боці миру і справедливості. Самозахист може і має здійснюватися ненасильницькими та беззбройними методами. Всяка жорстока влада є нелегітимною, і ніщо не виправдовує гноблення людей та кровопролиття заради примарних цілей тотального контролю чи завоювання територій. Ніхто не може ухилятися від відповідальності за власне свавілля, посилаючись на становище жертви свавілля інших. Неправильна і навіть злочинна поведінка з будь-якого боку не може бути підставою для створення міфу про ворога, з яким нібито неможливо домовлятися і якого треба знищити за будь-яку ціну, включаючи самознищення. Прагнення миру є природною потребою кожної людини і його висловлення не може бути підставою для хибного асоціювання з міфічним ворогом.
Право людини на сумлінну відмову від військової служби в Україні не було гарантоване відповідно до міжнародних стандартів навіть у мирний час, не кажучи вже про нинішні умови воєнного стану. Держава десятиліттями ганебно ухилялася і зараз продовжує ухилятися від серйозного реагування на відповідні зауваження Комітету з прав людини ООН та протести громадськості. Хоча від дотримання цього права держава не може відступити навіть під час війни чи інших надзвичайних ситуацій, як зазначено у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, українські військові відмовляються поважати загальновизнане право на сумлінну відмову від військової служби і навіть замінювати примусову військову службу за мобілізацією на альтернативну невійськову службу згідно із прямим приписом Конституції України. Такому скандальному нехтуванню правами людини не місце у правовій державі.
Держава і суспільство мають покласти край свавіллю та правовому нігілізму Збройних Сил України, проявами якого є політика цькування та кримінального покарання за відмову воювати і примусового перетворення цивільних громадян на військових, через яку мирні громадяни не можуть пересуватися вільно всередині країни та виїжджати за кордон, навіть для реалізації життєво важливих потреб: порятунку від небезпеки, здобуття освіти, в пошуку засобів для виживання, професійної та творчої самореалізації, тощо.
Уряди та громадянські суспільства світу виявилися безпорадними перед пошестю війни, втягнутими у воронку конфлікту між Україною та Росією та ширшої ворожнечі між країнами НАТО, Росією і Китаєм. Навіть загроза знищення всього живого на планеті ядерною зброєю не поклала край безумній гонитві озброєнь, а бюджет ООН, головної інституції миру на Землі, складає всього 3 мільярди доларів, тим часом як світові воєнні витрати у сотні разів більші й перевалили за дикі 2 трильйони доларів. Через схильність до організації масового кровопролиття та примусу вбивати людей, національні держави виявилися нездатними до ненасильницького демократичного урядування та виконання своїх основних функцій із захисту життя та свободи людей.
Причину загострення збройних конфліктів в Україні та у світі вбачаємо у тому, що існуючі політико-правові та економічні системи, освіта, культура, громадянське суспільство, засоби масової інформації, публічні особи, лідери, науковці, експерти, фахівці, батьки, вчителі, лікарі, мислителі, творчі та релігійні діячі не повною мірою виконують свої обов’язки щодо утвердження норм та цінностей ненасильницького способу життя, як передбачено Декларацією та Програмою дій у галузі культури миру, ухваленою Генеральною асамблеєю ООН. Про це свідчать архаїчні та небезпечні явища, яким треба покласти край: військово-патріотичне виховання, примусова військова служба, відсутність системної загальнодоступної мирної освіти, пропаганда війни у ЗМІ, підтримка війни з боку НДО, небажання деяких правозахисників послідовно виступати за повну реалізацію прав людини на мир та сумлінну відмову від військової служби. Нагадуємо стейкхолдерам про їх обов’язки із будівництва миру і будемо неухильно наполягати на дотриманні цих обов’язків.
Завдання нашого мирного руху і всіх мирних рухів світу бачимо в тому, щоб відстоювати право людини на відмову вбивати, зупинити війну в Україні та всі війни в світі й досягти стійкого миру і розвитку для всіх людей планети. Для втілення цієї мети будемо казати правду про зло та обман війни, вчитися і навчати практичним знанням про мирне життя без насильства чи із його мінімізацією, а також допомагати нужденним, особливо постраждалим від воєн і безчесного примусу брати участь у війнах й підтримці військових.
Війна – це злочин проти людяності, тому ми рішуче відмовляємося підтримувати будь-які війни і старатимемося усунути всі причини війни.
УКРАЇНСЬКИЙ РУХ ПАЦИФІСТІВ
Запрошуємо вас реалізувати своє право на мир, право на відмову вбивати і вступати до Українського Руху Пацифістів, який прагне бути Беззбройними Силами України. Зупинимо російську агресію мирним шляхом та відстоїмо свої людські права спільними зусиллями!
У неофіційній дискусійній групі Українського Руху Пацифістів здійснюється обговорення методів і спільних дій з ненасильницького спротиву російській агресії та усім формам війни, тиранії і мілітаризму, починаючи з найпростіших підходів до ненасильницького спротиву, які можна практикувати як самостійно, так і спільно з іншими: поширювати надії, бачення, знання заради майбутнього справедливого миру в світі без воєн; шукати чесного і гідного примирення та порозуміння у мирному діалозі; турбуватися про власну безпеку шляхом уникнення ризиків (укриття, релокація і т.п.); казати правду всупереч пропаганді війни; захищати права людини, особливо абсолютне право на сумлінну відмову від військової служби, всіма законними, морально та етично прийнятними засобами; відмовлятися від співпраці та чинити громадянську непокору російській агресії і порушенням прав людини та міжнародного гуманітарного права з боку військових і войовничої влади.
Дисклеймер: просимо не плутати пацифізм із пропагандою війни, агресії, колабораціонізмом чи пораженством, тощо, та пам’ятати, що усі справжні, послідовні пацифісти засуджують і зупиняють злочинну російську агресію проти України, а також всі види й негідні прояви війни і підготовки до війни.
Peace Agenda for Ukraine and the World
Statement of the Ukrainian Pacifist Movement, adopted at the meeting on International Day of Peace 21 September 2022.
We the Ukrainian pacifists demand and will strive to end the war by peaceful means and to protect human right to conscientious objection to military service.
Peace, not war, is the norm of human life. War is an organized mass murder. Our sacred duty is that we shall not kill. Today, when the moral compass is being lost everywhere and self-destructive support for war and the military is on the rise, it is especially important for us to maintain common sense, stay true to our non-violent way of life, build peace and support peace-loving people.
Condemning Russian aggression against Ukraine, the UN General Assembly called for an immediate peaceful resolution of the conflict between Russia and Ukraine and emphasized that parties to the conflict must respect human rights and international humanitarian law. We share this position.
Current policies of war until absolute victory and contempt for criticism of human rights defenders is unacceptable and must be changed. What is needed is a ceasefire, peace talks and serious work to correct the tragic mistakes made on both sides of the conflict. Prolongation of the war has catastrophic, deadly consequences, and continues to destroy the welfare of society and environment not only in Ukraine, but throughout the world. Sooner or later, parties will sit at the negotiating table, if not after their reasonable decision, then under the pressure of unbearable suffering and weakening, the last better to be avoided by choosing the diplomatic path.
It is wrong to take the side of any of the warring armies, it is necessary to stand on the side of peace and justice. Self-defense can and should be carried out by non-violent and unarmed methods. Any brutal government is illegitimate, and nothing justifies the oppression of people and bloodshed for the illusory goals of total control or conquest of territories. No one can evade responsibility for his own misdoings by claiming to be a victim of misdoings of others. Wrong and even criminal behavior of any party cannot justify creation of a myth about an enemy with whom it is allegedly impossible to negotiate and who must be destroyed at any cost, including self-destruction. A desire for peace is a natural need of every person, and its expression cannot justify a false association with a mythical enemy.
Human right to conscientious objection to military service in Ukraine was not guaranteed according to international standards even in peacetime, not to mention the current conditions of martial law. The state shamefully avoided for decades and now continues to avoid any serious response to the relevant suggestions of the UN Human Rights Committee and public protests. Although the state cannot derogate this right even in time of war or other public emergency, as says the International Covenant on Civil and Political Rights, the army in Ukraine refuses to respect the universally recognized right to conscientious objection to military service, denying even to replace coercive military service by mobilization with an alternative non-military service according to the direct prescription of the Constitution of Ukraine. Such scandalous disrespect to human rights should have no place under the rule of law.
The state and society must put an end to the despotism and legal nihilism of the Armed Forces of Ukraine, manifested in policies of harassment and criminal punishment for refusal to be engaged in war effort and the forced turn of civilians into soldiers, due to which civilians cannot move freely within the country nor go abroad, even if they have vital needs to rescue from danger, to obtain an education, to find means for living, professional and creative self-realization, etc.
Governments and civil societies of the world appeared to be helpless before the scourge of war, drawn into the funnel of conflict between Ukraine and Russia and wider enmity between NATO countries, Russia and China. Even the threat of destruction of all life on the planet by nuclear weapons had not put an end to the mad arms race, and the budget of the UN, the main institution of peace on Earth, is only 3 billion dollars, while global military expenditures are hundreds of times larger and have exceeded a wild amount of 2 trillion dollars. Due to their inclination to organize mass bloodshed and coerce people to kill, nation states have proven to be incapable of non-violent democratic governance and the performance of their basic functions of protecting life and freedom of people.
In our view, the escalation of armed conflicts in Ukraine and the world are caused by the fact that the existing economic, political and legal systems, education, culture, civil society, mass media, public figures, leaders, scientists, experts, professionals, parents, teachers, medics, thinkers, creative and religious actors are not fully perform their duties of strengthening the norms and values of a non-violent way of life, as envisages the Declaration and Programme of Action on a Culture of Peace, adopted by the UN General Assembly. Evidences of the neglected peace-building duties are the archaic and dangerous practices which must be ended: military patriotic upbringing, compulsory military service, lack of systematic public peace education, propaganda of war in the mass media, support of war by NGOs, reluctance of some human rights defenders to advocate consistently for the full realization of human rights to peace and to conscientious objection to military service. We remind stakeholders of their peace-building duties and will steadfastly insist on compliance with these duties.
We see as goals of our peace movement and all peace movements of the world to uphold human right to refuse to kill, to stop the war in Ukraine and all wars in the world, and to ensure sustainable peace and development for all the people of the planet. To achieve these goals, we will tell the truth about the evil and deception of war, learn and teach practical knowledge about peaceful life without violence or with its minimization, and we will help to the needy, especially those affected by wars and unjust coercion to support army or participation in war.
War is a crime against humanity, therefore, we are determined not to support any kind of war and to strive for the removal of all causes of war.
UKRAINIAN PACIFIST MOVEMENT