Друзі, з Днем Незалежності України! Хай наближається мир і щастя. Хай живе правда і любов у людських серцях. Хай надія на краще майбутнє спрямовує до успіху нашу мирну працю щодня.
Незалежність України – не відчуження і самоізоляція від світу, а лише потреба жити власним розумом, власною працею, відповідаючи за кожен свій крок і відчуваючи реальні результати своїх трудових і творчих зусиль.
Незалежність України – це право і обов’язок збудувати правову демократичну цивілізовану державу, де основними цінностями будуть реальність прав і суверенітет особистості, гарантованість розвитку і гідності кожного громадянина, представника будь-якої національності, всебічна повага до кожної етнічної меншини, що живе на українській землі.
Зі звернення Верховної Ради України до народу, затвердженого постановою № 1660-XII.
* * *
Здіймайте прапор на флагшток…
Зберіть почесну варту…
А я візьму старий листок,
Цей пожовтілий аркуш.
Пишайтеся: по ваш бік стяг…
Він свідчить, з ким ти, хто ти…
Над папірцем згадаю, як
Був змалку патріотом.
З землі я прапор піднімав,
Розтоптаний в калюжі.
Від злих дорослих рятував,
Ніс і пишався дуже.
“Навіщо лаєтесь?” – питав,
Бо лайкам я не вірив.
Чому кидалися, не знав,
На інших, наче звірі.
“Будь пильним!” – вчили сопляка
Бійці й пропагандисти.
Назло, сказали, ворогам
Склади свій чорний список!
Візьми-но, друже, папірця.
Пиши, кому не жити.
Виплескуй ненависть і страх.
Чужих клянися вбити.
Чіпляй свій прапор на древко,
Врочисто йди в бій дикий.
І бий древком, як тим кийком!
Шмагай нахабні пики!
Як переможеш, прапор даш
Під ніс чужинцям клятим.
Хай поцілують прапор наш
Чи вдавляться, як кляпом.
А як впаде, то не біда.
Готуйся йти на жертви.
Наш прапор скорена орда
Із гряззю буде жерти!
Не ми почали цю війну!
Вони за все заплатять!
Я себе майже обманув
І зваживсь убивати…
Та смертний вирок – от біда! –
Не склав. Не розізлився!..
Я ворогів не пригадав.
Залишивсь аркуш чистий.
Якщо би навіть сатана
Світ прапором душив би,
Його фальшиві імена
Вписати не посмів би.
Бо не здурів, бо не боявсь,
Знав: злоба кров націдить
І ляпнеться моїм ім’ям
Серед імен бісівських.
Тому не в мішанині тіл,
Кісток і прапорів я.
Тому я в пеклі не горів
І цей листок зберіг я.
Між вами прапор, як межа.
Я зі всіма безмежність.
Мій аркуш, чистий, як душа –
І кредо, й незалежність.
Юрій Шеляженко
2015