З нагоди Міжнародного дня сумлінної відмови (International Conscientious Objection Day), який відзначається щорічно 15 травня, міжнародні організації “Асоціація Зв’язок” (Connection e.V.), “Антивоєнний Інтернаціонал” (War Resisters International) та Європейське бюро сумлінної відмови (European Bureau for Conscientious Objection) почали глобальну кампанію “Відмов війні” (#RefuseWar). В рамках кампанії публічні заяви про сумлінну відмову від військової служби публікуються на мапі світу.
В рамках глобальної кампанії “Відмов війні” на мапі України опубліковані наступні заяви про сумлінну відмову.
Михайло Яворський, Івано-Франківськ: “Я християнин, послідовник вчення Ісуса Христа та серйозно ставлюся до заповідей Божих і тому не можу одягати військову форму. Разом з дружиною ми допомагаємо дітям-сиротам. За цю волонтерську роботу нам дали лист-подяку. Треба розуміти, що люди, яким віра не дозволяє служити в армії, також можуть захищати Україну без зброї, як цивільні громадяни”.
Український Рух Пацифістів, Київ: “Український Рух Пацифістів, керуючись аксіомою, що мир не дорівнює війні (Мир≠війна), підтримує і реалізуватиме у своїй діяльності цінності миру, демократії та справедливості, заявлені в Українській формулі миру президента Зеленського. Погоджуємося із засудженням російської агресії, вимогами виведення військ та компенсації збитків. Ніхто не може почуватися у безпеці, поки війна вважається нормою і диктує свої правила беззаконня. Діятимемо на основі переконання, що демократичне суспільство і демократичний світ мають об’єднатися заради досягнення спільного блага і загальної безпеки. Будемо чинити ненасильницький спротив російській агресії та усім формам мілітаризму і війни. Сприятимемо збереженню та розвитку демократії, захищатимемо права людини та верховенство права. Пацифізм – життєво важлива частина різноманіття думок і переконань в демократичному суспільстві. Зберігатимемо пацифістську ідентичність, яка дає надію на краще майбутнє у світі без воєн, та відстоюватимемо наше право на відмову вбивати”.
Андрій Вишневецький, Одеса: “Я пацифіст, я вірю в Бога, я кожного дня молюся за те, щоб був мир у всьому світі. Я проти війни і проти того, щоб вбивали людей, я проти насильства. Я хочу, щоб ніколи не було війни і всі люди жили в мирі та злагоді”.
Віктор, Генічеськ: “Я виступаю проти усіх форм насильства над людиною, включаючи убивство тварин і поїдання їх трупів”.
Сергій, Запоріжжя: “Не згоден з військовою службою в Україні та інших країнах, солідарний з відмовниками від військової служби за переконаннями”.
Віталій Алексеєнко, Івано-Франківськ: “Я вірую в Ісуса Христа. А Ісус Христос казав творити добро. Його слова: бути миротворцем. Миротворець не повинен йти в армію ні в якому разі, ніяк не брати в цьому участь”.
Юрій Шеляженко, Київ: “Я заперечую проти дурного масового вбивства, яким є будь-яка війна. Я заперечую проти мілітаристичного ярма, жорстокості, призову, пропаганди і заробляння на війні, і я відмовляюся брати в цьому участь або виправдовувати усе це. Я відстоюватиму загальновизнані права людини на мир та сумлінну відмову від військової служби, а також ненасильницьке урядування, беззбройний захист цивільних. Коли всі як один відмовляться вбивати, наша спільна планета ніколи не страждатиме від воєн”.
Я, Застава Вячеслав, Пісочин, Харківської області, глибоко переконаний у тому, що будь-яке насильство та воєнні дії в будь-який країні світу суперечать моїм переконанням
Я, Руксов Віктор, Дніпро. Переконаний, що шлях до миру в усвідомленні кожною людиною неприпустимості вбивств та насильства. Зупиніть війну в собі! Скажіть НІ владі, яка примушує вбивати. Людина, яка відмовилася вбивати, стає на шлях миру, злагоди та любові, а та, яка бере до рук зброю, стає співучасником злочину на ім’я: “війна”.
Агресія породжує агресію, за війною завжди приходить горе, голод та занепад. Вважаю головним злом саме тих, хто стає маріонетками тиранів та диктаторів, та йде вбивати за наказом божевільних політиків. Людина, що дотримується Дао, ніколи не візьме зброю, та не піде вбивати. Кожен має дотримуватись не причиняння шкоди іншому, вищою формою якої є вбивство. Завжди є мирний шлях врегулювання проблем, це мають усвідомити всі, перш ніж людство не знищило себе остаточно.
Не може бути в Україні примусової мобілізації чоловіків. Це порушення права на повагу до гідності людини. І захист територій країни – недостатня причина для насильного відправлення у військо.
Треба дати вибір статусу для людей – цивільний чи військовий. Починаючи з школярів. І повинна бути можливість міняти цей статус по бажанню