Заява, затверджена загальними зборами Українського Руху Пацифістів з нагоди Міжнародного дня миру 21 вересня 2024 року.
Лазурем небо чистеє пишається,
Коли війна нелюдяна кривава
На мир переміняється.
Так сказано в останньому вірші українського письменника Івана Франка, який прагнув побачити кінець першої світової війни, але не дожив до Версальського миру. А якщо б дожив, міг би розчаруватися у короткозорих планах відбудови миру, написаних переможцями, які ніколи всерйоз не розглядали життя без війни і тому не змогли побудувати стійкий мир.
Звісно, в більшості місць більшу частину часу люди завжди живуть в мирі, бо мир є потребою і природним правом кожної людини та кожної спільноти, включаючи людей України. Стриманість, правда і любов, добрі довірливі відносини століттями і тисячоліттями дозволяли людям жити мирно на спільній планеті Земля та в кожній з її країн, включаючи Україну.
Мир, вкорінений у кожній часточці буття, завжди оточує нас. Навіть коли ми його не помічаємо. Навіть коли несправедливість і зло далеко чи близько турбує нас, завдає болі та втрат.
Віра, уважність і знання дозволяють знаходити та зміцнювати мир всередині та навколо нас. Якщо його не зміцнювати, якщо не лікувати минулі травми, тендітний мир може постраждати від умисного чи неумисного завдання шкоди людям і природі, від насильства над собою та іншими.
«Як хочуть миру країни, обтяжені війною! А глупота вже аж тоді пізнає ціну свого добра, коли його втратить: дістаючи – страждає, маючи – не насолоджується, а втративши – мучиться», – писав у листі «любитель і син миру» за самовизначенням, український філософ Григорій Сковорода.
На вимоги мирних конгресів світової громадськості, де була представлена і Україна, пацифізм став нормою міжнародних відносин. Було створено міжнародні організації, де можна радитися, знаходити допомогу, розсудити спори за допомогою об’єктивних арбітрів і знайти спільну мову за допомогою доброзичливих посередників замість безглуздого масового вбивства, яким є війна.
Ліга Націй, а потім Організація Об’єднаних Націй стає фундаментом нового світового мирного урядування, лідери якого пообіцяли, за словами Статуту ООН, позбавити прийдешні покоління нещасть війни та вирішувати міжнародні суперечки мирними засобами, – або, за словами Конституції України, підтримувати мирне і взаємовигідне співробітництво з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
На жаль, ця архітектура загального миру людства на спільній планеті Земля переможцями воєн сприймалася як декорація, за лаштунками якої вони продовжували муштрувати армії та озброюватися. Замість того, щоб готуватися до миру, переможці воєн готувалися до нових воєн та показували поганий приклад іншим подібним «героям». Тому мирні обіцянки порушуються, і кожен, хто їх порушує, зображує себе героєм та жертвою гноблення, навіть якщо це негідник і гнобитель.
Проблема не в тому, що демонічні вороги протистоять янгольським героям, а в тому, що всі люди на спільній планеті, яка страждає від непотрібних воєн, є жертвами хибної застарілої політичної системи, де на підготовку та ведення воєн витрачається набагато більше зусиль і ресурсів, ніж на припинення та уникнення воєн.
Ядерна зброя є найнебезпечнішою частиною цієї порочної системи, що загрожує вбити все живе на планеті. Щоб цього не сталося, ми вимагаємо загального і повного роззброєння відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Декларація про державний суверенітет України проголошує, що Україна не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. Пам’ятаємо цей історичний факт, дбаємо про реалізацію цих мирних прагнень Українського народу і закликаємо підтримати Договір про заборону ядерної зброї та втілити в життя його вимоги у кожній країні світу.
Українці сьогодні є жертвами брутальної російської агресії і мають право на справедливе відшкодування завданих страждань та повернення загарбаного воєнними злочинцями. Без відновлення справедливості не може бути справжнього, чесного примирення.
Бажання жертви перемогти нападника є природним. Треба мати сміливість і розумними зусиллями, мирним шляхом відстоювати свої права, долаючи страх і гнів та оманливі спокуси жорстоко помститися або здатися на милість сильнішого.
Справді сильний має сумління не чинити зла та не потребує нічийого знищення чи поневолення. А той, хто не має совісті, позбавлений свідомої та дієвої єдності та миру з усім людством та природою, і в цьому його слабкість.
Ніяка перемога не буде справедливою, якщо вона не буде взаємною. Спільна перемога, коли всі задоволені й ніхто не ображений, має ім’я: мир.
Якщо хочеш миру, треба готуватися до миру.
Держава-агресор готується до довгострокової війни проти Заходу. Кремль з тупою жорстокістю намагається змусити українців на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей ненавидіти Україну та воювати в російській армії, яка руйнує міста та вбиває людей варварськими бомбардуваннями.
Ця дика і застаріла політика, як і повсюдне посилення мілітаристичного свавілля, є викликом, якого не можна боятися.
Відкидаючи короткозорі спокуси застарілої політики опортунізму та капітулянтства, Український Рух Пацифістів залишається вірним програмовим засадам «Мирного порядку денного для України та світу» і заяви про розбудову беззбройних сил пацифістів для захисту від російської агресії і здійснення українського бачення миру в усьому світі, спільного миру для всіх людей.
Ми будемо продовжувати послідовно йти шляхом ненасильницького спротиву агресіям і тираніям та беззбройного захисту цивільних. Докладатимемо максимум зусиль, щоб спрямувати на цей мирний шлях якомога більше людей: особистим прикладом, просвітою, інформуванням, тощо.
Ми твердо переконані, що мир, а не війна, є нормою людського життя, як ми заявляли у «Мирному порядку денному для України та світу». Мир≠війна: мир – не війна, така пацифістська формула миру. Ми вважаємо аксіомою, що мир не дорівнює війні, підтримуємо і реалізуємо у своїй діяльності цінності миру, демократії та справедливості.
Ми формуємо і здійснюємо довгострокове бачення світу без воєн та вимагаємо, щоб кожен, хто пропонує мирні плани, обов’язково включав у ці плани довгострокове бачення мирного майбутнього без воєн (реалістичний шлях до вічного миру) та враховував справедливе відновлення прав Українців як жертв агресії (суб’єктність жертви, щоб сила справедливості за підтримки всього мирного світу відновлювала і укріплювала силу і стійкість України як потерпілої від загарбницької геноцидальної війни Путіна).
Ми підтримуємо Організацію Об’єднаних Націй у ініціативах побудови миру мирним шляхом і покладаємо великі надії на Саміт майбутнього. Сподіваємося, світові лідери скористаються можливістю укласти загальнолюдський договір про мирне майбутнє, щоб політика, економіка, наука і технології працювали на мир, а не війну, щоб звільнити наступні покоління від прокляття війни.
Будемо надихати мирних людей бути сильними і сміливими у прагненні залишатися цивільними та відстоювати своє мирне життя мирним шляхом, захищати свої права на мир і на сумлінну відмову від військової служби.
Нам потрібні глобальні мирні трансформації та більш ефективне глобальне ненасильницьке урядування, залучення зусиль світових мирних рухів в успішну діяльність Організації Об’єднаних Націй та досягнення такої потужності ненасильницьких дій, яка буде здатна зупинити російську агресію.
Ми, пацифісти, знаємо, що вищий закон життя – “Не вбивай!”, тому не можемо ставати солдатами, вбивцями і катами. Це ключовий момент нашої стратегії наближення миру.
Наше бачення майбутнього – це вічний мир. І вимагаючи включати у всі плани миру реальні шляхи до цього бажаного майбутнього, ми чинимо спротив мілітаристичному безумству, бажанню воювати нескінченно. За справедливість треба мирно боротися, а не воювати. Вища справедливість – світ без воєн.
Війна – це злочин проти людяності, тому ми рішуче відмовляємося підтримувати будь-які війни і старатимемося усунути всі причини війни.
УКРАЇНСЬКИЙ РУХ ПАЦИФІСТІВ